Я зустрілась зі зворотньою стороною бога. Вона була людською.
Ми довго говорили про... людей і вчинки, розуміння і сприйняття, слова і тіла, реальність і безмежність... виявилось, що я Його любила... "Його", а не "його"... Бо був "Він", а тепер є "він"...
Любила і це було прекрасно!
Інколи необхідно, інколи жаданно, істерично і холодно, інколи по-дитячому всеціло...
Ми йшли поруч, обіймали час і вчили його насолоджуватись самим собою.
Щодня творячи нових себе, щиро розуміючи, що наша уява - це єдина зброя у боротьбі з реальністю.
Усі війни рано чи пізно завершуються, - це надто дорого і, кажуть, що у боротьбі програють усі...
Думаю, ми зламали стереотипи і виграли обоє... Та все ж усі протистояння мають завершуватись...
Хтось був пригодою в твоєму житті...
ReplyDeleteВ чиємусь житті пригодою була ти...
Але є, точно є, той, хто хоче потягнути тебе за собою, щоб ви стали частиною спільної пригоди )
і разом шукаючи пригод на свої голови жили дико, шалено і на повні груди! ))))
...ламаючи ті довбані стереотипи
Hope so...
Deleteневпевнено якось відповідаєш... бракує впевненості..
DeleteТак...
ReplyDeleteНевпевненість, напевно один з небагатьох станів на який нам важко впливати... а ще гірше що стороннім на нього, цей стан, впливати аж занадто просто... не вважаєш???
ReplyDeleteДруже, яка невпевненість? Запроси Олю на каву, глянь їй в очі, візьми за руку, почуй як б"ється її серце - в цієї людини впевненості вистачить на нас з тобою разом взятих! ))
ReplyDeleteМалеча, не знаю, що там в тебе творилось останні роки, але ось цей мінорний лад - це не ти!
Лесю Українку пам"ятаєш? Сама мені казала: "щоб не плакать, я сміялась" І сміялась! Бо сльози могла довірити тільки одному. Згадай, що ти wildly lucky, так - дика і щаслива, чи дико щаслива! ))))))
Завари собі зеленого чаю, врубай Океанів, подивись як чарівно за вікном падає сніг - посміхнись і набери Його! А далі думаю вже самі розберетесь ;)))
Не маю підстав сумніватися що вистачить) але хтось все таки зумів перенести людину в такий стан, не вважаєш??? Таке,як правило вдається ну дуже близьким серцю людям... і чим ближчі - тим рани глибші, дурна реальність нашого грішного світу.
DeleteІнколи бракує найпростішого: великого підвіконника, з якого спостерігаєш за вечірнім містом, і горнятка какао... і не сам)
ReplyDeleteЗ підвиконником і з какао проблеми вирішуються))) а от з самотністю?! ...напевно також! але чи варто?!
ReplyDeleteне знаю... але ось це відчуття "сам, навіть, коли поруч хтось є..." - досить специфічне)
Deleteбути самотнім надзвичайна перевага... але недоліком, як на мене, це бути поруч із тим хто робить тебе самотньою...
Delete